Проточні подрібнювачі гною та очисні споруди: основне призначення

Проточні подрібнювачі гною та очисні споруди є невід’ємною частиною сучасних тваринницьких господарств. Їх використання сприяє оптимізації роботи з органічними відходами та забезпеченню екологічної безпеки.

1. Подрібнення твердих частинок у гної
– Проточні подрібнювачі допомагають подрібнити солому, залишки корму, органічні включення та інші тверді домішки у рідкому гної.
– Це дозволяє уникнути засмічення трубопроводів, насосів та обладнання для перекачування.

2. Покращення гомогенності
– Після подрібнення гній стає більш однорідним за консистенцією, що полегшує його транспортування та подальшу обробку.

3. Ефективне використання в якості добрив
– Подрібнений гній краще засвоюється ґрунтом і рівномірніше розподіляється під час внесення на поля.
– Зменшується ризик нерівномірного розподілу та втрат корисних речовин.

**4. Зниження ризиків поломок обладнання**
– Використання подрібнювачів зменшує навантаження на насосні станції та системи транспортування гною, продовжуючи їхній термін служби.

Для чого потрібні очисні споруди?

1. Зменшення впливу на довкілля:  Очисні споруди дозволяють видаляти забруднення з гноївки, зменшуючи вміст органічних та хімічних речовин, які можуть негативно вплинути на ґрунти, водні джерела та повітря.

2. Розділення фракцій (сепарування):
– Очисні споруди забезпечують відокремлення рідкої та твердої фракцій гною.
– Тверда фракція використовується як органічне добриво або сировина для компостування.
– Рідка фракція може застосовуватися для поливу або додаткового очищення.

3. Підготовка до утилізації або подальшої обробки
– Після очищення відходи можуть бути використані як біогаз або екологічно безпечне добриво.

4. Дотримання екологічних стандартів: використання очисних споруд допомагає уникнути штрафів за забруднення навколишнього середовища та забезпечує відповідність вимогам законодавства.

5. Зниження неприємних запахів: ефективне очищення зменшує виділення аміаку, метану та інших газів, що покращує екологічну ситуацію на фермі та у прилеглих районах.

Проточні подрібнювачі гною та очисні споруди допомагають раціонально використовувати органічні відходи, підвищують ефективність роботи обладнання, зменшують екологічні ризики та покращують умови утримання тварин. Наше підприємство є постачальником такого обладнння.

Звертайтеся за конультацією до ТОВ “БТМ Трейд” і ми підберемо, поставимо та змонтуємо вам таке оболаднання.

Сепарування гною — це процес розділення гною на тверду та рідку фракції. Це один із ключових етапів управління органічними відходами на фермі, який забезпечує ефективність, екологічність і рентабельність тваринницького господарства.

Основні причини, чому сепарування є основою управління гноєм:

1. Оптимізація використання органічних добрив

• Тверда фракція:
  • Використовується для компостування або внесення у ґрунт як органічне добриво.
  • Містить більшу частину сухих речовин, зокрема органічний азот, фосфор і калій, які необхідні для рослин.
• Рідка фракція:
  • Використовується для поливу або внесення на поля через системи зрошення.
  • Забезпечує швидке постачання рослинам легкозасвоюваних поживних речовин, таких як розчинений азот.

2. Підвищення ефективності транспортування і зберігання

• Розділення зменшує об’єм рідкої частини, що спрощує транспортування та знижує витрати на перевезення.
• Тверда фракція займає менше місця і може зберігатися тривалий час без втрати якості.

3. Покращення умов зберігання гною

• У лагунах для зберігання рідкого гною після сепарування зменшується кількість твердих частинок, що полегшує перемішування і знижує ризик утворення осаду.
• Це запобігає засміченню трубопроводів і полегшує роботу обладнання для перекачування.

4. Зниження екологічного впливу

• Зменшення викидів метану та аміаку завдяки скороченню об’єму органічних речовин у рідкій частині.
• Мінімізується ризик забруднення ґрунтів і водних ресурсів.

5. Створення можливостей для додаткової обробки

• Біогазові установки:
  • Рідка фракція може використовуватися для виробництва біогазу, що сприяє енергонезалежності ферми.
• Компостування:
  • Тверду фракцію можна перетворювати на високоякісне органічне добриво.

6. Підвищення продуктивності ферми

• Чіткий розподіл гною дозволяє ефективніше управляти органічними відходами.
• Це сприяє дотриманню санітарних норм і зменшує трудові витрати.

7. Відповідність екологічним і санітарним нормам

• Сепарування допомагає виконувати вимоги законодавства щодо поводження з відходами на фермі.
• Забезпечує відповідність нормам для отримання екологічних сертифікатів.

Сепарування гною — це не лише етап обробки органічних відходів, а й стратегічний підхід до ефективного управління ресурсами ферми. Воно дозволяє максимально використовувати потенціал гною, зменшити екологічний вплив і забезпечити стабільну продуктивність господарства.

Звертайтеся до нас і ми підберемо, поставимо та змонтуємо надійне обладнання для сепарування гною.

Будівництво лагун-гноєсховищ для ферм в Україні регламентується низкою нормативно-правових документів, які стосуються проєктування, екологічних стандартів, санітарних норм та технічних вимог. Ось ключові документи, які регулюють цей процес:

1. Державні будівельні норми (ДБН)

• ДБН В.2.4-1-99 “Меліоративні системи та споруди”
  Описує основні вимоги до будівництва гідротехнічних споруд, до яких відносяться лагуни для зберігання рідкого гною.
• ДБН В.2.2-1-95 “Будівлі і споруди для тваринництва”
  Визначає вимоги до розміщення тваринницьких споруд, включаючи гноєсховища, у тому числі щодо об’ємів, матеріалів та санітарних умов.
• ДБН Б.2.2-12:2019 “Планування і забудова територій”
  Регламентує відстані між лагунами-гноєсховищами та іншими об’єктами, такими як житлові будинки, джерела водопостачання та інше.

2. Санітарні норми та екологічні вимоги

• ДСанПіН 2.2.7.029-99 “Гігієнічні вимоги до поводження з промисловими відходами і визначення їх класу небезпеки”
  Встановлює правила поводження з відходами, у тому числі рідким гноєм.
• Санітарні правила та норми охорони атмосферного повітря (ДСанПіН 4946-2019)
  Визначають вимоги до зменшення викидів запахів і газів із лагун.
• Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища”
  Регулює вплив діяльності ферм на довкілля, включаючи зберігання гною в лагунах.
• Водний кодекс України
  Передбачає дотримання правил щодо недопущення забруднення ґрунтових і поверхневих вод.

3. Технічні стандарти для будівництва лагун

• Глибина лагуни:
  Рекомендується проєктувати лагуни глибиною 2-5 м, щоб зменшити площу земель, необхідних для будівництва.
• Гідроізоляція:
  Згідно з нормативами, лагуни мають бути обладнані гідроізоляційними шарами, наприклад, геомембранами або глинистими ущільненнями, щоб уникнути просочування гною в ґрунт.
• Відстані до об’єктів:
  • До житлової забудови: не менше 200 м.
  • До водних джерел: не менше 50 м.
  • До колодязів: не менше 100 м.

4. Рекомендації щодо екологічного моніторингу

• Забезпечення дренажної системи для контролю стічних вод.
• Регулярний контроль за станом ґрунту та води навколо лагун (аналіз на наявність нітратів, аміаку, фосфатів).
• Впровадження системи біологічного очищення стоків або нейтралізації запахів.

5. Дозвільна документація

• Отримання дозволу на будівництво відповідно до законодавства України.
• Узгодження проєкту з екологічними та санітарними службами.
• Проведення оцінки впливу на довкілля (ОВД) згідно з Законом України “Про оцінку впливу на довкілля”.

Будівництво лагун-гноєсховищ є важливим етапом для забезпечення екологічної безпеки ферми. Дотримання нормативів, таких як ДБН, санітарні правила та екологічні вимоги, дозволяє уникнути штрафів, зберегти довкілля та оптимізувати роботу фермерського господарства.

Рекомендується залучати кваліфікованих спеціалістів для проєктування та будівництва таких об’єктів.

Розмір гноєсховища – важливий показник для вирахування потрібних інвестицій для спорудження гноєсховищ . Від наявних потужностей для зберігання гною залежить і перспективи для розвитку бізнесу на даній ділянці.

Розміри гноєсховища залежать від різних факторів, таких як кількість тварин, тип худоби, тип годівлі, кліматичні умови тощо. Однак, є деякі загальні рекомендації і стандарти, які можуть слугувати орієнтиром. При будівництві гноєсховища з геомембраною HDPE важливо враховувати його герметичність та стійкість до корозії.

Оптимальні розміри гноєсховища можна визначити за допомогою таких основних критеріїв:

1. Кількість тварин:
   • Враховуйте кількість голів тварин у вашому господарстві.
   • Використовуйте середні дані про виробництво гною на одну голову тварини.
2. Вид тварин:
   • Різні види тварин виробляють різну кількість гною. Наприклад, гноївка від свиней може відрізнятися від гною від корів.
3. Тривалість зберігання:
   • Визначте, як довго ви плануєте зберігати гній перед його використанням.
   • Довготривале зберігання може вимагати більшого об’єму гноєсховища.
4. Кліматичні умови:
   • Враховуйте кліматичні умови вашого регіону, такі як кількість опадів, температура і т. д.
5. Вимоги до охорони навколишнього середовища:
   • Дотримання вимог щодо захисту ґрунту і водних ресурсів може впливати на розміри та конструкцію гноєсховища.
6. Технології обробки гною:
   • Якщо ви плануєте використовувати технології обробки гною (наприклад, біогазові установки), це може вплинути на розміри гноєсховища.

При визначенні розмірів гноєсховища слід звертатися до місцевих стандартів та нормативів, консультуватися з фахівцями з екології та господарювання, а також враховувати індивідуальні особливості вашого господарства.

Довідково: Обсяг гною на одну тварину

1. Обсяг гною, що виробляється, залежить від виду тварин та їх ваги. Приблизні показники:
   • ВРХ (велика рогата худоба):
     • Корова: 50-70 л на добу.
     • Молодняк: 30-50 л на добу.
   • Свині:
     • Доросла свиня: 5-10 л на добу.
     • Поросята: 2-5 л на добу.
   • Птиця: 0,1-0,2 л на голову на добу.
2. Період зберігання
   Розмір гноєсховища залежить від того, як довго гній буде зберігатися перед вивезенням або використанням:
   • 3-6 місяців – стандартний термін зберігання для фермерських господарств.
   • Якщо доступ до полів обмежений сезонно, обсяг розраховується з урахуванням довшого періоду.
3. Розрахунок об’єму
   Об’єм гноєсховища визначається за формулою:
   V= N х Q х T
   де:

• N – кількість тварин,
• Q – добова кількість гною на одну тварину (л/доба),
• T – термін зберігання (дні).
• Запасний об’єм
  Рекомендується передбачити додатковий резерв (10-15%) для випадкових перевантажень або дощових вод, якщо гноєсховище не має накриття.

Приклад розрахунку

Ферма з 100 корів, зберігання гною протягом 6 місяців:

• Добова кількість гною на одну корову: 60 л.
• Період зберігання: 180 днів.

Обсяг:
V= 100 х 60 х 180 = 1,080,000  л
Тобто, потрібне гноєсховище об’ємом близько 1,080 м³.

Додаємо запасний обсяг (10%): 1,080+108=1,188 м31,080 + 108 = 1,188  м³

Наприклад, однією з рекомендацій є зберігання гною протягом мінімум 180 днів для максимального розкладання аміаку перед його використанням на полі.

Необхідний об’єм в залежності від поголів’я розраховується по спеціальній формулі.

Телефонуйте нашим фахівцям, вони допоможуть.

При виборі типу гноєсховища та його розмірів треба приймати до уваги декілька додаткових факторів :

1. Особливості рельєфу місцевості та типи грунтів.
2. Враховуємо кліматичну зону. Середню кількість щорічних опадів.
3. Який тип гною буде заповнювати створені об’єми?
4. Буде це рідка фракція після сепарації або несепарований гній? Вміст соломи в гною?
5. Чи потрібно буде перемішування лагуни перед викачкою насосами?
6. Яка технологія утилізації гною буде далі застосовуватися? Як далеко знаходяться поля для можливого внесення гною?

Для стандартних випадків ми радимо своїм клієнтам  спорудження лагун для зберігання гною прямокутної форми, глибиною 5-6 метрів,  з такими розмірами по верхній кромці:

• 30 х 70 м
• 30 х 90 м
• 25 х 60 м

Оптимальні розміри гноєсховища з плівки

1. Глибина: зазвичай від 2 до 5 метрів, щоб мінімізувати площу землі та забезпечити зручність використання.
2. Форма: прямокутна або кругла, залежно від наявної території та технічних можливостей.
3. Матеріал: використовують міцну геомембрану (плівку) товщиною 1,5-2 мм, стійку до ультрафіолету та хімічного впливу.

Загальні поради з планування (без врахування будівельних нормативів)

1. Локація: гноєсховище повинно бути розташоване на відстані не менше 50 м від джерел водопостачання. Забезпечте ухил для стоку дощової води.
2. Вентиляція: якщо гноєсховище відкрите, передбачте безпечні системи контролю газових викидів.
3. Облік погоди: у дощових регіонах рекомендується накривати гноєсховище для запобігання розбавленню гною дощовою водою.

Такі лагуни досить просто експлуатувати , обладнання та технічні рішення є.

Є ще одне просте правило:  Чим рідкіше є гній, тим більшого розміру лагуну можна будувати!

Для рідкої фракції після сепарації можна будувати резервуар для зберігання розмірами 50 х 100м.

Для рівномірного та оптимального відкачування це робити необхідно. Так, без попереднього перемішування збірників ви зможете заповнити бочки гноївкою. Проте склад відкачаного гною буде неоднорідним та в основному буде складатися з  рідкої фракції.

Перемішування гноєзбірників або гноєсховищ є важливою процедурою, яка має низку переваг для ефективного управління гноєм. Ось основні причини, чому це необхідно:

1. Забезпечення рівномірного складу гною:
   • Перемішування допомагає забезпечити рівномірну консистенцію гною. Це важливо, оскільки нерівномірно розподілений гній може призвести до неправильного дозування при внесенні його на поле, що може впливати на урожайність.
2. Запобігання утворенню осаду та кірки:
   • В гноєсховищах або гноєзбірниках може виникати стратифікація, коли тверді частинки осідають на дно, а рідка фракція залишається на поверхні. Перемішування допомагає уникнути утворення таких шарів і забезпечує більш однорідний гній.
3. Зниження аміаковики:
   • Перемішування може допомогти зменшити випаровування аміаку з гною. Регулярне перемішування сприяє змішуванню гною з повітрям, що допомагає зменшити викиди аміаку в атмосферу.
4. Прискорення процесу розкладання:
   • Перемішування сприяє кращому контакту бактерій, які здійснюють процес аеробного розкладання гною. Це може сприяти швидшому розкладанню органічних речовин та виробленню корисних добривних речовин.
5. Запобігання запахам:
   • Перемішування може допомогти зменшити неприємні запахи, пов’язані з гноєм, шляхом полегшення доступу кисню до біологічних процесів розкладання. Також перемішування сприяє рівномірному розподілу температури та речовин, що може зменшити сприятливі умови для розмноження патогенних мікроорганізмів у гною.
6. Забезпечення ефективного використання гною:
   • Однорідний гній дозволяє ефективніше використовувати його на полях, дозволяючи краще контролювати дозування та застосування.

Регулярне перемішування є важливим елементом управління гноєм в сільському господарстві, і воно може відрізнятися залежно від типу гноєсховища та умов конкретного господарства.

Фізичні властивості гною досить складні.  За цими характеристиками він сильно відрізняється від води. Перемішування гноєсховища за допомогою пропелерного міксера дає багато позитивних змін та полегшує подальші технологічні дії з рідкими органічними відходами. В процесі перемішування гною відбувається знищення верхньої корки, пропадають грудки та густі відкладення. Дуже важливо, що перемішаний гній отримує значно кращу текучысть, його набагато легше перекачувати та вносити в землю. Всі хімічні складові гною (азот, калій, фосфор) рівномірно розподіляються по загальному об’єму, при внесенні такої органіки живлення рослин буде рівномірним.

Рекомендації

• Перемішувати гній слід регулярно, залежно від об’єму та типу гноєзбірника.
• Використовувати спеціалізоване обладнання, таке як міксери або мішалки.
• Дотримуватися правил безпеки, оскільки під час перемішування можуть виділятися небезпечні гази.

Перемішування – це не лише запорука ефективного використання органічних добрив, а й крок до зменшення впливу тваринництва на навколишнє середовище.

Інвестиції в сучасне обладнання для внесення органічних добрив можуть мати кілька значущих переваг для аграрного сектору та сільськогосподарських підприємств. Ось деякі з аргументів, які пояснюють сенс таких інвестицій:

1. Ефективне використання ресурсів:
   • Сучасне обладнання дозволяє точно дозувати та розподіляти органічні добрива на полях. Це дозволяє ефективніше використовувати ресурси, такі як добрива, та зменшує ризик їх надмірного використання.
2. Мінімізація витрат:
   • Точне та автоматизоване внесення добрив дозволяє мінімізувати витрати на добрива, оскільки кількість, час і місце їх застосування можна регулювати відповідно до конкретних потреб поля.
3. Збільшення урожайності:
   • Органічні добрива мають потенціал підвищити родючість ґрунту та урожайність. Сучасне обладнання дозволяє максимально використовувати цей потенціал шляхом точного і ефективного внесення добрив.
4. Екологічна дбайливість:
   • Точне внесення добрив допомагає зменшити випаровування аміаку та інших забруднюючих речовин, що може виникати при неправильному застосуванні. Це сприяє збереженню якості повітря та ґрунту.
5. Автоматизація процесів:
   • Сучасне обладнання часто включає в себе технології автоматизації, які полегшують і прискорюють процеси внесення добрив. Це дозволяє сільськогосподарським підприємствам ефективніше використовувати свій робочий час та зростати продуктивність.
6. Відповідність стандартам якості:
   • Застосування точного та сучасного обладнання для внесення добрив допомагає відповідати вимогам та стандартам якості в сільському господарстві, що може бути важливим фактором при збуті продукції.

Інвестування в сучасне обладнання для внесення органічних добрив може виявитися вигідним для сільськогосподарських підприємств, сприяючи підвищенню ефективності та стійкості господарювання.

Основних причин, які доводять економічну доцільність інвестицій в системи утилізації гною декілька :

1. Потреба забезпечити відновлення виробничого циклу для функціонування тваринницьких ферм та свинокомплексів. Мається на увазі спорожнення  існуючих гноєсховищ та збірників, для прийому нової кількості органічних відходів.
2. Необхідність правильної, екологічно безпечної для навколишнього середовища, утилізації гною та органічних відходів.
3. Необхідність забезпечити оптимальну утилізацію великої кількості гною за короткий час.
4. Можливість довготривало покращити поживну цінність та якість землі та врожайність посівів.
5. Внесення органічних добрив значно покращує здатність землі до утримання вологи, таким чином особливо актуальна в умовах глобального потепління та змін клімату.
6. Можливість заощадити гроші, зменшити витрати на закупку добрив, замінити мінеральні добрива органічними.
7. Відмова від мінеральних добрив дає можливість вести органічне землеробство, виробляти органічну продукцію, та продавати її по значно вищій ціні на світовому ринку.
8. Економія на міндобривах напряму знижує собівартість продукції та покращує економічні показники та антикризову стійкість підприємств.

Правильне або оптимальне внесення  органічних добрив або утилізація гною тварин має своєю метою, в першу чергу, можливість отримання економічного тиску від технології утилізації та  передбачає:

1. Можливість точного дозування або регулювання  кількості внесеного добрива на гектар, для  недопущення надлишкового внесення та забруднення підземних вод.
2. Рівномірність внесення по всій площі. Незважаючи на вітер та інші фактори.
3. Мінімально можливі випарування аміаку з гною, з погляду на збереження цінних елементів для рослин, та для усунення неприємних запахів (негативний фактор для населення).
4. Можливість швидко вносити в землю (утилізувати) велику кількість гною.
5. Вибір різних типів оптимального внесення під різні культури, в т.ч. на пасовищах по багаторічних травах.

Гній за своїми фізичними властивостями має дуже значні відмінності від води, його значно важче качати. Промислові фекальні насоси для гною відрізняються насамперед за фізичними параметрами, мають більші розміри корпусу та вагу. Вага якісних відцентрових насосів для гною починається від 100 кг для 5,5 кВт потужності електродвигуна. Масивність насосів приносить багато переваг при перекачуванні гною з засміченнями. Розміри робочого колеса та корпусу промислового відцентрового насоса дозволяють більшу продуктивність при збереженні кількості обертів. Вміст соломи в рідкому гної не є таким критичним для насоса, деякі чужорідні забруднення подрібнюються ще на вході в насос до розмірів, що проходять безперешкодно через корпус насоса. Промислові насоси більш стійкі до  роботи в режимах перегріву , з постійним навантаженням.

Є кілька ключових відмінностей між побутовими фекальними насосами для стічних вод та промисловими насосами для рідкого гною. Ось деякі з них:

1. Масштаб та продуктивність:
   • Промислові насоси для рідкого гною, як правило, розроблені для роботи з великими обсягами та важкими консистенціями гною, які часто генеруються на фермах та сільськогосподарських угіддях. Побутові фекальні насоси, навпаки, зазвичай використовуються для менших обсягів стічних вод та легших консистенцій.
2. Матеріали конструкції:
   • Промислові насоси для рідкого гною зазвичай мають більш міцну конструкцію та виготовляються з матеріалів, які витримують агресивне середовище гною. Побутові насоси можуть бути менш масивними та використовувати менш стійкі до корозії матеріали, оскільки вони призначені для легших завдань.
3. Потужність та тиск:
   • Промислові насоси, які використовуються для рідкого гною, зазвичай мають велику потужність і в змозі виготовляти великі об’єми при високому тиску. У порівнянні з цим, побутові фекальні насоси можуть мати меншу потужність та розраховані на невеликі обсяги стічних вод і менший тиск.
4. Системи очищення та захисту:
   • Промислові насоси для рідкого гною можуть бути оснащені додатковими системами очищення та захисту, оскільки рідкий гній може містити тверді частки, які можуть бути агресивними для обладнання. Побутові фекальні насоси можуть бути менш обладнані такими системами, оскільки стічні води зазвичай містять менше твердих часток.
5. Специфікації для сільського господарства:
   • Промислові насоси для рідкого гною можуть бути спеціально розроблені для вимог сільського господарства, враховуючи особливості роботи на фермах та у вирощуванні тварин.

Ці відмінності враховують специфічні потреби та умови використання обладнання в залежності від його призначення – чи то для обробки стічних вод у побуті, чи для роботи з рідким гноєм на сільськогосподарських об’єктах.

Фекальні занурювані насоси для стоків в принципі можна використати для відкачки гноєзбірників. В залежності від навантажень на них (від густоти гною, наявності засмічень, від кількості годин роботи),  такі насоси можуть основну частину гною (переважно рідку фракцію) зі збірника викачати.  Для фермерів на початку становлення свинокомплексу таке рішення дозволяє відтермінувати на деякий час необхідність купити  справжній промисловий насос для гною. Різниця у вартості  між двома такими типами фекальних насосів може складати 300-400%.

Так, в деяких випадках можна використовувати відцентрові насоси для перекачування гнію свиней, але це пов’язано з деякими обмеженнями та вимогами. Важливо враховувати такі аспекти:

1. Тип гнію:
   • Відцентрові насоси зазвичай призначені для перекачування стічних вод, які мають високий вміст води та низьку консистенцію. Гній свиней може мати більшу в’язкість та вміст сухої речовини, що може створювати труднощі для відцентрових насосів.
2. Система насосу та трубопроводу:
   • Якщо ви вирішите використовувати відцентровий насос для гнію свиней, важливо мати на увазі, що система насосу та трубопроводу повинна бути адаптована до особливостей гнію. Це може включати в себе вибір насосу з великим діаметром і дизайном, що допускає прохід великих часток.
3. Система фільтрації:
   • Гній свиней може містити тверді частки, які можуть заважати роботі насосу. Рекомендується використовувати системи фільтрації, щоб захистити насос від можливих пошкоджень та забруднення.
4. Вантажні характеристики:
   • Перекачування гнію свиней може ставити додаткові вантажі на насос та систему, оскільки гній може бути тяжким та в’язким матеріалом. Переконайтеся, що вибраний насос має відповідні вантажні характеристики.
5. Регулювання дози:
   • Враховуйте необхідність точного дозування гнію на поле або інше місце призначення. Деякі відцентрові насоси можуть мати обмежену можливість точного регулювання дози.

Перед використанням відцентрових насосів для гнію свиней рекомендується консультуватися з фахівцем або виробником обладнання, щоб переконатися, що вибране обладнання відповідає конкретним вимогам та можливостям вашого господарства.

Різниця є велика, як у технічній побудові кормоавтомата для свиней Tube-o-Mat (Тубомат), так  і в його кінцевій ефективності для годування. Насамперед, різниця  між годівницями полягає в зовсім іншій, більш складній, системі дозування сухого корму Тубоматів. Корм знаходиться в закритому бункері , захищений від запахів та вологи приміщення, недоступний для тварин. Свиня, торкаючись рилом,  сама приводить в дію механізм висипання корму.  При правильному налаштуванні регулятора кількості корму кормоавтомату,  корм, що висипався, одразу з’їдається тваринами.  Порція не залишається  лежати в  нижньому кориті, не витрачається впусту. Кормоавтомат має  в нижньому кориті  (безпосередньо біля місця висипання сухого корму)  дві ніпельні  поїлки для  швидкого змішування сухого корма в кашу.  Рідкий корм краще засвоюється твариною. Щоденні привіси при цьому зростають.  Непродуктивні витрати корму при використанні кормоавтоматів Тубомат  зменшуються до мінімуму. Різниця по розходу кормів у порівнянні з звичайними годівницями,  призводить до швидкого повернення коштів на придбання більш дороги кормоавтоматів.  Кормоавтомати  Tube-o-Mat окуповують самі себе на протягом декількох місяців використання.

Звичайна бункерна годівниця для свиней і кормоавтомат є двома різними системами годування, які мають свої характеристики та переваги.

Звичайна бункерна годівниця для свиней:

1. Принцип роботи:
   • Бункерна годівниця – це звичайна структура, в якій корм зберігається в спеціальному бункері, і свині можуть звертатися до нього для отримання їжі.
2. Надійність:
   • Ця система є дуже надійною і простою. Свині мають доступ до корму, і вони можуть самостійно регулювати своє споживання.
3. Відсутність автоматизації:
   • Звичайні бункерні годівниці зазвичай не мають автоматизованих елементів, і все контролюється самими тваринами.
4. Витрати корму:
   • В деяких випадках може бути підвищена витрата корму, оскільки свині мають вільний доступ до нього.

Кормоавтомат:

1. Принцип роботи:
   • Кормоавтомат – це система автоматизованого годування, в якій корм подається автоматично за певним графіком або у відповідь на сигнали, такі як наявність свиней.
2. Автоматизація:
   • Однією з головних переваг кормоавтоматів є автоматизований процес годування. Це дозволяє точно регулювати кількість корму, яку отримують свині, і створює можливість для більш ефективного використання корму.
3. Економія корму:
   • Кормоавтомати можуть сприяти економії корму, оскільки можна точно контролювати кількість, яку тварини споживають, і уникнути перевитрат.
4. Графік годування:
   • Кормоавтомати дозволяють встановлювати графік годування та автоматично постачати корм у визначені часи.
5. Контроль над споживанням:
   • Кормоавтомати можуть надавати дані про споживання корму, що дозволяє виробнику більш ефективно контролювати харчування свиней та здоров’я стада.

Обираючи між звичайною бункерною годівницею та кормоавтоматом, виробник повинен враховувати свої потреби, розмір ферми, вимоги до автоматизації та бюджет.